10 Things I Loved in January

10 моментів та речей, які зробили мій січень приємнішим.

Згадуючи свій січень, у ньому був цілий спектр почуттів: від страху до полегшення, від тривоги до радості. Були тихі сімейні вихідні, будні в лікарні, безсонні ночі та ще важчі ранки, але водночас — багато тепла, любові та незабутніх моментів.

Сподіваюся, що цього року матиму більше часу й можливостей для більш-менш регулярних появ тут. Почнімо з однієї з моїх улюблених тем — спогадів про найкращі моменти та речі минулого місяця.

1. Захід сонця 1 січня. Перший день року у Львові порадував неймовірно казковим заходом сонця. Цей барвистий краєвид за вікном подарував мені надію та віру в те, що коли рік починається з такої краси, він просто не може бути поганим. Так?

   

2. Готувати щоранку омлет з Тео. В першій половині січня кожен наш ранок починався з омлетику, який ми з Тео готували разом. Він тепер експерт в приготуванні цієї сніданкової класики і залюбки передав свої знання татові, поки мене не було.

   

3. Книга січня у Thursdays Reading Club. Перша прочитана книга — наш січневий вибір у книжковому клубі — одразу потрапляє до моїх улюблених цього року. «Довіра» Ернана Діаса — це водночас роман, автобіографія, мемуари та щоденник в одній книзі. Усі вони мають на меті розкрити, якою насправді була Мілдред Бевл — дружина магната, філантропка, інтелектуалка.

   

4. Salam чайник від Degrenne. Офіційно моя найкраща покупка січня — цей стильний чайник. Мені вдалося відхопити його на розпродажі зі шаленою знижкою, і я вважаю це перемогою. Окрім того, що він додає естетики моєму чаюванню, він ще й зберігає тепло до 1–2 годин (хоча я не засікала спеціально).

   Історія бренду також дуже цікава. У 1948 році Гі Дегрен почав використовувати броньовану сталь від танків, що залишилися після битви за Нормандію, для створення столових приборів. А цей чайник — офіційний атрибут чаювання в Музеї сучасного мистецтва в Нью-Йорку

   

   .

5. Snow Day. В січні нам вдалося зловити один з небагатьох сніжних днів цієї зими і піти на санки. Снігу було не надто багато, але Теодорового щастя вистарчило б на цілу гору.

   

6. Risalamande. Мій чоловік дуже любить рисовий пудинг, а я люблю сезонні страви, тому в планах на січень мала спробувати приготувати традиційний данськи рисовий пудинг, який вони їдять на Святвечір. Для нас він був доверешенням нашої ідеальної, сніжної суботи. Рисову кашу я приготувала за день, тому рецепт зайняв лічені хвилини.

   

   Risalamande (Рисовий Пудинг з Мигдалем)

• 625 г рисової каші (risengrød, можна використати залишки або приготувати окремо, але перед приготуванням вона повинна повністю охолонути, рецепт нижче)

• 90 г мигдалю, нарізаного скибочками (бажано несмаженого, я використовувала мигдалеве борошно, в надії, що Теодору так буде смачніше)

• 250 мл жирних вершків 33%

• 1/2 ч. л. ванільного екстракту

• 1 цілий очищений мигдаль

1. У великій мисці змішайте охолоджену рисову кашу з нарізаним мигдалем.

2. В іншій мисці або чаші міксера збийте вершки до стійких піків. Додайте ванільну пасту наприкінці збивання. (Цукор я не додавала, але можна підсолодити за бажанням).

3. Обережно введіть половину збитих вершків у рисову кашу, щоб не втратити легку текстуру.

4. Додайте решту вершків і акуратно перемішайте до однорідності.

5. Покладіть цілий мигдаль у пудинг і перемішайте.

6. Традиційно, подається з вишневим соусом, я зробила яблучний соус. Той, кому попадеться цілий мигдаль, отримає подарунок! 😄

Risengrød (Данська рисова каша)

• 125 г рису для каші (короткозернистий рис, можна використовувати Arborio)

• 125 мл води

• 550 мл молока

• Сіль за смаком

• Вершкове масло

1. Додайте воду і рис у каструлю, поставте на середній вогонь.

2. Варіть, поки рис вбере всю воду, періодично помішуючи, щоб не прилипав до дна.

3. Додайте молоко та дрібку солі, добре перемішайте.

4. Доведіть до кипіння, потім зменшіть вогонь і накрийте кришкою. Час від часу помішуйте, щоб каша не пригоріла.

5. Варіть приблизно 30 хвилин, поки рис не стане м'яким, а консистенція каші – густою, але все ще текучою (як лава). За потреби додайте ще трохи молока.

Яблучний Соус

Одне яблуко очистити й нарізати кубиками середнього розміру. У сотейнику розтопити 1 ст. л. масла, додати яблука, 1 ст. л. цукру та корицю (на око) й обсмажити кілька хвилин, помішуючи.

Коли яблука трохи розм’якнуть і стануть ароматними, влити 1 скл. води та тушкувати їх під кришкою на маленькому вогні, поки рідина не випарується, а яблука не стануть м’якими.

7. Курс по харчуванню «Діти на Їжа». Цей курс я купила ще влітку, але руки звичайно ж дійшли тільки в останній місяць доступу. І я дуже рада, що придбала його. Завдяки лекціям Наталі я склала повнішу картину про те, яким має бути харчування сина, та й нашої сім’ї загалом. Одним з своїх фокусів на цей рік я обрала наше харчування і це інформація якраз стала хорошим стартом.

   

8. Byredo La Sélection Nomade. Кілька місяців я роздумувала над парфумами Byredo. Я думала, що Blanche, такі свіжі і квіткові, будуть ідеальним варіантом для мене, поки випадково не понюхала Bal d’Afrique. Єдиний з цих трьох, з яким я ще поки не подружилася - Gypsy Water. На перший погляд він для мене заважкий, але я планую дати йому ще шанс. Треба лиш вибрати якийсь гарний день, який я готова буду зіпсувати, потенційно, головним болем.

   

9. Honey Infused Gisou Hair Mask. Подарунок від подруги на Миколая став для мене справжньою знахідкою. Ця маска ідеально підійшла для мого волосся. Я наношу її на ніч з кількома краплями їх олійки і зранку змиваю в душі. В результаті отримую ідеально гладке і м’яке волосся.

   

10. Зустріч Тео та Емми. Найкращий спогад я приберегла на сам кінець - це перша зустріч Теодора і його сестрички. Тео виявився дуже люблячим та уважним старшим братом. Він бере активну участь у догляді за Еммою, просить потримати її на ручках і завжди при цьому цьомає, але тільки так, щоб ніхто не бачив.